За останні десятиліття зменшилась поширеність маститу, спричиненого контагіозними збудниками. Мастит, спричинений Staph. aureus, істотно варіюється: від 3% у великих стадах штату Вісконсін (США) до 11% у національному дослідженні Канади та 19% у Новій Зеландії.
На молочних фермах України золотистий стафілокок спричиняє мастит у 10% корів. Приблизно у від 20 до 50% досліджених зразків молока від корів, хворих на клінічний мастит, був відсутній ріст бактерій, що вказує на знешкодження збудника імунною системою корови. Дана статистика дає можливість розробити індивідуальний план лікувально-профілактичних заходів.
Існують різні підходи до розробки селективних протоколів лікування маститу. У більшості з них антибіотик не вводять, доки не будуть відомі результати посіву — як правило, для цього потрібно 24−48 години.
Незначна кількість досліджень показує, що тривала антибіотикотерапія збільшує ймовірність клінічного одужання тварини у випадках контагіозних маститів. Проте жодне дослідження не показало, що подовжена терапія покращує ефективність лікування маститів, спричинених непатогенними збудниками.
Основна мета посіву культури полягає в тому, щоб застосовувати антибіотики тільки в ситуаціях, коли мастит спричинений грам-позитивною мікрофлорою, яка чутлива до внутрішньоцистернальних антибіотиків.
Використання великої кількості антибіотиків з різними діючими речовинами, часта їх заміна або, навпаки, тривале застосування лише одного препарату з часом призведе до появи резистентних штамів бактерій і знизить ефективність лікування. Детальніше про сучасні підходи до лікування клінічного маститу корів читайте в журналі «Молоко і ферма» № 2 (51), квітень 2019.